Кориця палички 50 г.

Застосування

Загалом корицю додають у рідкі страви, у меленому — у другі та тісто. Закладають її за 7-10 хвилин до готовності гарячої страви та безпосередньо перед подаванням на стіл — у фруктові салати, сирні маси тощо. 

У різних країнах корицю додають у їжу в різних кількостях. Особливо багато кладуть її в страву у східній, індійській та китайській кухні — у середньому від 0,5 до 1 чайної ложки на 1 кілограм рису, сиру м'яса, тіста або на 1 літр рідини.
Цілі коричневі палички можна використовувати для приготування рагу, рису, гороху тощо. Спочатку паличку кориці потрібно просмажити трохи в олії до появи аромату.Перед подаванням на стіл її можна вийняти.

У східній, середньоазійській та закавказькій кухні корицю додають під час приготування холодних і гарячих страв і свійської птиці та других страв із баранини Корицю можна побачити в харчо, чихітмах і найрізноманітніших пловах. Також кориця входить до складу різноманітних сумішей сухих прянощів — карі, еванська суміш, сухі парфуми, а також до суміші для фруктових, грибних і м'ясних маринадів. Корицею ароматизують лікери, пунші, григи, домашні напої та десерти.

У Росії з корицею традиційно готували молочні супи, олади, каші та заливну рибу, у Закав'язь її додали до страв із м'яса, овочів і бобів, клалю в супи (наприклад, у харчо та чихартму) і в плов із баранини. У Білорусії здобрелювали сечену бруснику, а на Україні застосовували під час маринування огірків і засолювання кавунів. Втім, не тільки на Україні. Ще в "Будинок загострений" приводиться досить цікавий рецепт зберігання кавунів.

Теплий чарівний аромат прянощів особливо добре поєднується з яблуками, грушами та шоколадом, тому справжні гурмани завжди додають у каво-крапучино шопку тертого шоколаду та кориці. Її використовують для ароматизації напоїв, маринадів, печива, булочок і солодких страв із сиру та фруктів, додають до овочевих і фруктових салатів, до страв із птиці, свинини та баранини. Наприклад, класично приготовані фаршировані баклажани або грецькі рагу з ягняти просто немислимі без кориці.

Кориця застосовується для ароматизації соусів, маринадів, кондитерських виробів, варення, компотів, різних страв із сиру тощо.

Дуже цікавий смак кориця надає простокваші, кефіру. 

Кориця, як чарівна фея, може перетворити найпростішу страву на ласощі.

У російській мові cinnamomum назвали «кориця» через коричневий колір пряності.

КОРИЦЯ  

Місцем походження кориці вважаються Індія і Шрі-Ланка (колишній Цейлон). Людина вживає цю пряність упродовж декількох тисячоліть. Вона використовувалася в стародавньому Китаї, приблизно в III тисячолітті до н. е. Сьогодні дерева кориці також вирощують на Мадагаскарі, островах, прилеглих до Індії, і на Сейшельських островах. В Індії кориця росте на висоті 1500-2000 метрів над рівнем моря. Її сорти також трапляються на півдні Європи, у Північній і Південній Америці.

У Китаї, Тибеті, Єгипті, Римі її використовували як спецію для обміну на товари, що привозяться з інших країн. У той час вона була однією з найдорожчих прянощів, яку собі давали тільки багаті люди.

Є певна відмінність в ароматі, структурі та кольорі між деревами, що ростуть у різних країнах. Найвідоміші сингольська кориця (Шри-Ланка), малабарська, бірманська, китайська й індійська.

Назви

У Росії її називають кориця.

Інші відомі назви й синоніми: твак (санскрит), дальчині (хінді), кирпха (арбанський), дарачині (персидський), циннамон (англійський), кассія, кассія-канель, кінамон.

Латинська назва — Cinnamomum zeylanicum, належить до родини лаврових (lauraceae).

Ботанічний опис

Корицю отримують із внутрішнього шару кори вічнозеленого дерева Cinnamomum zeylanicum. Звідси й назва — кориця. Кору збирають після того, як дерево досягає віку 2-7 років. Звичайна висота кориці — 6-20 метрів. Черешок (листа) має 1-2 см завдовжки. В Індії період цвітіння кориці —сну, а плоди з'являються у квітні-маї.

Хімічний склад

Типовий запах кориці зумовлений ефірною олією та іншими складниками. Також вона містить танін, манніт, клейкі речовини, смолу й оксалат кальцію; вітаміни С, В1, В2, РР, А; дубильні речовини, ефірні та жирні олії, калій, залізо, фосфор, коріофілен, цимол, магній і цинк.

Збирання та зберігання

Кору збирають із кожного дерева тільки один раз на п'ять років, даючи дереву можливість відновитися. Кора сушиться в темному місці, поки не згорнеться в трубочки. Зберігати корицю треба в суцільному вигляді в герметично закривальних судинах із темного скла, у місцях, захищених від високої температури, вологи та прямого сонячного світла.

Застосування

Кориця має солодкий, гострий і гіркий смак, надає зігрівальний ефект на тіло. Її гострота зменшує капху, спалює слиз, аму й підвищує вату та пітту. Особливо корисна для людей ослаблених і літніх, дає сили, виліковує хвороби сечостатевих шляхів і зміцнює серце. Надає стимулювальну, потогінну, вітрогінну, жовчогінну, кровоочисну, протистудну, покращує обмін речовин, відхаркувальну, сечогінну та знеболювальну дію.

Кориця сприяє поліпшенню травлення, знижує надлишки слизу та ами в тілі, покращує циркуляцію. У поєднанні з кардамоном і лавровим листом допомагає кращому засвоєнню важких продуктів, застосовується у разі нетравлення, блювоти та метеоризму. Зменшує діарею.

Кориця входить до складу протистудних чаїв, які використовуються під час профілактики грипу. Допомагає під час лікування дихальних шляхів, кашлю, риніте, застуд, закладень і застою в придаткових пазухах, бронхіті, грипу та важкості в голові. Лікує м'язові спазми, бронхіальну астму та шкірні хвороби.

У разі головного болю, викликаної застудою, на голову накладає густу пасту із суміші кориці та коріандру з теплою водою. У разі головного болю, викликаного синуситом, роблять пасту з меленої кориці та води та докладають її до пазухів.

Кориця успішно застосовується під час лікування хвороб, пов'язаних із кровообігом, позаяк вона ефективно зміцнює та стимулює кровообіг, знижує артеріальний тиск, знижує рівень холестерину в крові. Кориця може усунути симптоми астми, також вона є сечогінним засобом. Вона усуває камені з сечового міхура, відкриває закупорки в печінці, зігріває шлунок і виводить з нього зайву слиз.

Кориця є ще й знеболювальним засобом у разі зубного болю та болю, пов'язаної з м'язовою напругою. Вона усуває сухість у роті.

Настоєм кориці змащують тіло під час прищів, екземи та лишаючої, а порошком кориці посипають промиті рани та порізи, позаяк він є антисептиком і знеболювальним. Її п'ють після пологів. Прийнятий у великих кількостях, кориця викликає скорочення матки та покращує приплив грудного молока. Коричневе масло використовують як антидепресант.

Протипоказання та запобіжні заходи

У великих кількостях не рекомендується у разі кровотечі, епілепсії та під час вагітності. Не треба застосовувати в разі індивідуальної нестерпності, у разі нервового виснаження та підвищеного артеріального тиску.      

Під час застосування всередину з лікувальною метою рекомендується приймати за призначенням і під контролем фахівця.

Про спеції дивіться розділ: Книги з Аюрведе.
https://ayurvedar.uaprom.net/g41383106-knigi-ayurvede